мішальник

міша́льник

-а, ч.

Робітник, який щось розмішує (глину, тісто, фарбу тощо).

Значення в інших словниках

1. мішальник — міша́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. мішальник — МІША́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який розмішує що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. мішальник — МІША́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який розмішує що-небудь.  Словник української мови в 11 томах