набавлений наба́влений -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до набавити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках набавлений — наба́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови набавлений — НАБА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наба́вити. Словник української мови у 20 томах