набування

набува́ння

-я, с.

Дія за знач. набувати I 1), 2).

Значення в інших словниках

1. набування — набува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. набування — НАБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. набува́ти¹ 1, 2. Здібності людини формуються в процесі її розвитку, набування нею знань, умінь і навичок (з наук. літ.); У руках держави ..  Словник української мови у 20 томах
3. набування — НАБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. набува́ти¹1, 2. Здібності людини формуються в процесі її розвитку, набування нею знань, умінь і навичок (Рад. психол. наука.., 1958, 347).  Словник української мови в 11 томах