набухати
I наб`ухати-аю, -аєш, док., перех., розм.
1》 Накласти, накидати, налити і т. ін. багато чого-небудь.
2》 Набити кого-небудь, нанести удари комусь. Набухали кулаками по спині.
II набух`ати-ає, недок., набухнути, -не; мин. ч. набух, -ла, -ло; док.
1》 Збільшуватися в об'ємі, розпухати (від припливу крові, молока і т. ін.).
2》 Збільшуватися від наповнення у процесі росту соками, поживними речовинами.
3》 Насичуючись вологою, розширюватися, збільшуватися в об'ємі.
4》 перен. Переповнюватися чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови