навалювання

нава́лювання

-я, с.

Дія за знач. навалювати 1), 2), 4).

Значення в інших словниках

1. навалювання — нава́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. навалювання — НАВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. нава́лювати 1, 2, 4. З 1931 р. почали створювати багато комбінованих машин, які давали можливість комплексно механізувати підрубування, відбивання і навалювання вугілля (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. навалювання — НАВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. навалю́вати 1, 2, 4. З 1931 р. почали створювати багато комбінованих машин, які давали можливість комплексно механізувати підрубування, відбивання і навалювання вугілля (Гірн. пром.., 1957, 29).  Словник української мови в 11 томах