навмани

навмани́

навманці, присл., діал.

Навмання.

Значення в інших словниках

1. навмани — див. навмання  Словник синонімів Вусика
2. навмани — НАВМАНИ́, присл., розм. Навмання. Навмани Лазаря співати (Номис); Катерина Пантелеймонівна злегка зітхнула, уважно дивиться на карти, – не казать же навмани (Олена Пчілка); Пустився в життя чоловік, Не знає шляху, навмани (В.  Словник української мови у 20 томах
3. навмани — Навмани́, навманки́, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)