наворожений

наворо́жений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до наворожити.

Значення в інших словниках

1. наворожений — наворо́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наворожений — НАВОРО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наворожи́ти. – Це мені таке кохання наворожене, – зітхнула дівчина (із журн.); // наворо́жено, безос. пред. Ярошенко підняв вище шапку й задивився. – Та тут чудно якось, – промовив він, – немов справді наворожено (С.  Словник української мови у 20 томах