навправлятися

навправля́тися

-яюся, -яєшся, док. розм.

Вправлятися (див. вправлятися II) досхочу, багато.

|| Вправлятися до втоми.

Значення в інших словниках

1. навправлятися — навправля́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. навправлятися — НАВПРАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док. Поправлятися довго, багато або досхочу. Й коли отак навправлявся досхочу й склав наламані цурпалки в купу, небо перетнув ясний довгий оскіп (І. Білик).  Словник української мови у 20 томах