Великий тлумачний словник сучасної мови

нав'ялювати

нав'я́лювати

-юю, -юєш, недок., нав'ялити, -в'ялю, -в'ялиш, док., перех.

В'ялити певну кількість чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. нав'ялювати — нав'я́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. нав'ялювати — НАВ'Я́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАВ'ЯЛИ́ТИ, в'ялю́, в'я́лиш, док., що. В'ялити певну кількість чого-небудь. Під час нересту риби насолюють цілі бочки, повні горища нав'ялюють (О. Гончар); Тільки дехто встиг нав'ялити потроху конини (І. Білик).  Словник української мови у 20 томах