награш

на́граш

-у, ч.

1》 Відсутність безпосередності, щирості в акторській грі.

2》 Простенька мелодія національного характеру, що зазвичай виконується на сопілці та ін. народних музичних інструментах.

Значення в інших словниках

1. награш — на́граш іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. награш — Народна плясова інструментальна мелодія з супроводом або без нього. (Див. Наспів).  Словник-довідник музичних термінів
3. награш — НА́ГРАШ, у, ч. 1. Народна інструментальна мелодія. Обрядові звичаї, що охоплюють переважно кілька сіл, ще міцно утримують в репертуарі народних музикантів певні пісенні і танцювальні мелодії, типові награші (з наук.-попул. літ.). 2. театр.  Словник української мови у 20 томах