нагрудний

нагру́дний

-а, -е.

1》 Признач. для носіння на грудях.

2》 Який міститься на грудях.

Значення в інших словниках

1. нагрудний — нагру́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нагрудний — НАГРУ́ДНИЙ, а, е. 1. Признач. для носіння на грудях. Невід'ємну частину жіночого одягу становили прикраси – нашийні, нагрудні, для вух і пальців (з наук.-попул. літ.); Особам, яким присуджено премію імені Т.  Словник української мови у 20 томах
3. нагрудний — НАГРУ́ДНИЙ, а, е. 1. Признач. для носіння на грудях. Особам, яким присуджено премію імені Т. Г. Шевченка,присвоюється звання "Лауреат премії ім. Т.Г. Шевченка", вручається премія, диплом і нагрудна золота медаль лауреата премії ім. Т. Г. Шевченка (Літ.  Словник української мови в 11 томах