Великий тлумачний словник сучасної мови

надвести

надвести́

див. надводити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. надвести — надвести́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. надвести — НАДВЕСТИ́ див. надво́дити.  Словник української мови у 20 томах
  3. надвести — ПРОВО́ДИТИ (ПРОВА́ДИТИ) (іти, їхати тощо разом з кимсь до певного місця перед тим, як розстатися, попрощатися з ним), ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДЖУВАТИ (ПРОВА́ДЖУВАТИ) рідше, ВІДПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИРЯДЖА́ТИ (у дорогу, в гості, в похід); ВІДВО́ДИТИ, НАДВО́ДИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. надвести — Надве́сти́, див. надво́дити  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. надвести — НАДВЕСТИ́ див. надво́дити.  Словник української мови в 11 томах