надвірняк

надвірня́к

-а, ч., діал.

Кабан, не посаджений в окреме приміщення для відгодівлі.

Значення в інших словниках

1. надвірняк — надвірня́к іменник чоловічого роду, істота кабан  Орфографічний словник української мови
2. надвірняк — НАДВІРНЯ́К, а́, ч., розм. Кабан, непосаджений у відведене для його відгодівлі приміщення.  Словник української мови у 20 томах
3. надвірняк — Надвірня́к, -ка м. Боровъ, не посаженный въ особое помѣщеніе для откармливанія. Брацл. у.  Словник української мови Грінченка