Великий тлумачний словник сучасної мови

надкльовувати

надкльо́вувати

-ую, -уєш, недок., надклювати, -юю, -юєш, док., перех.

Клюючи, відривати шматочки чого-небудь в одному або кількох місцях.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. надкльовувати — надкльо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. надкльовувати — НАДКЛЬО́ВУВАТИ, ує, недок., НАДКЛЮВА́ТИ, ює́, док., що. Клюючи, відривати шматочки чого-небудь в одному або кількох місцях. Цвірінькали горобці, надкльовуючи смачну м'якоть плодів, і там де накльовано, сік був ще густіший та смачніший (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. надкльовувати — НАДКЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДКЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., перех. Клюючи, відривати шматочки чого-небудь в одному або кількох місцях.  Словник української мови в 11 томах