надкошений
надко́шений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до надкосити.
|| надкошено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовинадко́шений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до надкосити.
|| надкошено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови