надобігти надобі́гти -іжу, -іжиш, док., зах. Надбігти. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках надобігти — Надобігти, -біжу, -жиш гл. = надбігти. Ой надобіг брат до неї: що ж ти собі ізробила? Гол. І. 39. Словник української мови Грінченка