надочний

надо́чний

-а, -е, анат.

Який міститься над очима.

Значення в інших словниках

1. надочний — надо́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. надочний — НАДО́ЧНИЙ, а, е, анат. Який міститься над очима. Окремі примітивні риси [неандартальців] збереглися також у зовнішності палеоантропів з їхнім все ще досить похилим чолом, розвинутими надочними валиками, низько витягнутою до потилиці черепною коробкою (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. надочний — НАДО́ЧНИЙ, а, е, анат. Який міститься над очима. Надочний валик.  Словник української мови в 11 томах