Великий тлумачний словник сучасної мови

надплітання

надпліта́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. надплітати.

2》 Те, що надплетене; надплетена частина чого-небудь; надв'язування.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. надплітання — надпліта́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. надплітання — НАДПЛІТА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. надпліта́ти. 2. Те, що надплетене; надплетена частина чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  3. надплітання — НАДПЛІТА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. надпліта́ти. 2. Те, що надплетене; надплетена частина чого-небудь; надв’язування.  Словник української мови в 11 томах