надутий

наду́тий

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до надути 1), 2).

2》 у знач. прикм.Збільшений щодо величини, об'єму і т. ін.

3》 у знач. прикм., перен., розм. Гордовитий, чванливий, бундючний, пихатий.

4》 у знач. прикм., перен., розм. Який має ображений, сердитий вигляд, незадоволене обличчя.

5》 у знач. прикм., перен., розм., рідко. Надмірно урочистий, пишномовний (про стиль, мову, слова і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. надутий — наду́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. надутий — Роздутий; П. гордовитий, чванливий, бундючний, пихатий; (від образи) насуплений, ображений, сердитий; (стиль) надто урочистий <�пишномовний>.  Словник синонімів Караванського
3. надутий — див. пихатий; похмурий; сердитий  Словник синонімів Вусика
4. надутий — НАДУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до наду́ти 1, 2. Сидів він за столом, ніби надутий насосом, круглий, витрішкуватий, схожий на сову (І. Цюпа); Величезна біла сигара, надута воднем, здіймалась над аеродромом (М. Трублаїні). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
5. надутий — наду́тий: ◊ наду́тий як міху́р про гордовиту, пихату людину (Франко)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. надутий — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
7. надутий — НАДУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до наду́ти 1, 2. Сидів він за столом, ніби надутий насосом, круглий, витрішкуватий, схожий на сову (Цюпа, Назустріч.., 1958, 383); Величезна біла сигара, надута воднем, здіймалась над аеродромом (Трубл., Хатина..  Словник української мови в 11 томах