назубити

назуби́ти

див. назублювати.

Значення в інших словниках

1. назубити — назуби́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. назубити — НАЗУБИ́ТИ див. назу́блювати.  Словник української мови у 20 томах
3. назубити — НАЗУБИ́ТИ див. назу́блювати.  Словник української мови в 11 томах
4. назубити — Назубити, -ся см. назублювати, -ся.  Словник української мови Грінченка