Великий тлумачний словник сучасної мови

накладальник

наклада́льник

-а, ч. спец.

Робітник, який накладає що-небудь.

|| Той, хто вкладає аркуші паперу в друкарську машину.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. накладальник — наклада́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. накладальник — НАКЛАДА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, який накладає що-небудь. Відгрібальники та накладальники забезпечують безперервну подачу соломи на скирту (з навч. літ.); // полігр. Той, хто вкладає аркуші паперу в друкарську машину.  Словник української мови у 20 томах
  3. накладальник — НАКЛАДА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, який накладає що-небудь. Відгрібальники та накладальники забезпечують безперервну подачу соломи на скирту (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 334); // Той, хто вкладає аркуші паперу в друкарську машину.  Словник української мови в 11 томах