наколочений

наколо́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до наколотити 1).

Значення в інших словниках

1. наколочений — наколо́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наколочений — НАКОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наколоти́ти 1. Перегній з міндобривом стояли наколочені в старих кадубах (В. Кучер); // у знач. прикм. Зверху Тоня ще й рогачиком придавить [вівцю], щоб з головою пірнула в ту наколочену теплу бурду, щоб вся короста з овечки зійшла (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. наколочений — НАКОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наколоти́ти 1. Зверху Тоня ще й рогачиком придавить [вівцю], щоб з головою пірнула в ту наколочену теплу бурду, щоб вся короста з овечки зійшла (Гончар, Тронка, 1963, 318)...  Словник української мови в 11 томах