наладник

нала́дник

-а, ч.

Робітник, що налагоджує машини, верстати, механізми і т. ін.

Значення в інших словниках

1. наладник — нала́дник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. наладник — НАЛА́ДНИК, а, ч. Робітник, який налагоджує машини, верстати, механізми і т. ін. – Ясно! Запитання до майстра цеху; кваліфікація Каландровського? – Слюсар-наладник, шостий розряд (А.  Словник української мови у 20 томах