наміряний

намі́ряний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до наміряти.

Значення в інших словниках

1. наміряний — намі́ряний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наміряний — НАМІ́РЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до намі́ряти. Наміряні величини вказані в таблицях, а потім оброблені графічно (з навч. літ.); // намі́ряно, безос. пред. Антось міг правити з “індусів” спілку, бо їм на горбах наміряно з його поля (Б. Харчук).  Словник української мови у 20 томах
3. наміряний — НАМІ́РЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до намі́ряти.  Словник української мови в 11 томах