намішений намі́шений -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намісити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках намішений — намі́шений дієприкметник від: наміси́ти Орфографічний словник української мови намішений — НАМІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наміси́ти. Намішені фарби. Словник української мови у 20 томах