Значення в інших словниках
-
нанести —
нанести́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
нанести —
чорт (ді́дько, нечи́стий і т. ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста (си́ла) / несе́ принесла́ (понесла́) кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-небудь десь або неприємних наслідків чийогось приходу кудись.
Фразеологічний словник української мови
-
нанести —
ДОНО́СИТИ що (перев. про вітер — робити щось чутним, відчутним), НЕСТИ́, НАНО́СИТИ, ПРИНО́СИТИ, ВІ́ЯТИ чим, НАВІВА́ТИ (НАВІ́ЮВАТИ). — Док.: донести́, нанести́, принести́, пові́яти, наві́яти.
Словник синонімів української мови
-
нанести —
Нане́сти́, -несу́, -несе́ш; нані́с, -несла́, -несли́; нані́сши; див. наноси́ти
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
нанести —
НАНЕСТИ́ див. нано́сити.
Словник української мови в 11 томах
-
нанести —
Нанести см. наносити.
Словник української мови Грінченка