наповнювати

напо́внювати

-юю, -юєш і наповняти, -яю, -яєш, недок., наповнити, -ню, -ниш, док., перех.

1》 Накладаючи, насипаючи, наливаючи що-небудь, заповнювати ним якийсь простір, місце.

|| Поширюючись, охоплювати, насичувати повітря, приміщення і т. ін. чим-небудь.

|| перен. Охоплювати, заповнювати чим-небудь (про думки, ідеї, почуття і т. ін.).

2》 Заповнювати, переповнювати собою що-небудь.

3》 Займати, заповнювати приміщення, простір і т. ін. (про людей, тварин).

Значення в інших словниках

1. наповнювати — напо́внювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наповнювати — Заповнювати, пере-, (тісно) набивати, (пахощами) насичувати, (змстом) вкладати що; п-к -ЮЮЧИИ, що наповнює, здатний наповнити, звиклий наповнювати, наповнювач, для наповнення, наповнювальний.  Словник синонімів Караванського
3. наповнювати — НАПО́ВНЮВАТИ, юю, юєш і НАПОВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАПО́ВНИТИ, ню, ниш, док. 1. що. Накладаючи, насипаючи, наливаючи що-небудь, заповнювати ним щось.  Словник української мови у 20 томах
4. наповнювати — НАПО́ВНИТИ (про людей, тварин — зайняти весь простір, приміщення і т. ін.), ЗАПО́ВНИТИ, СПО́ВНИТИ, ПЕРЕПО́ВНИТИ підсил., НАВОДНИ́ТИ підсил., ЗАЛИ́ТИ (ЗАЛЛЯ́ТИ рідше) підсил., ЗАТОПИ́ТИ підсил., ЗАБИ́ТИ підсил. розм., ЗАГАТИ́ТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. наповнювати — НАПО́ВНЮВАТИ, юю, юєш і НАПОВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАПО́ВНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Накладаючи, насипаючи, наливаючи що-небудь, заповнювати ним якийсь простір, місце.  Словник української мови в 11 томах