Значення в інших словниках
-
направити —
напра́вити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
направити —
Напра́вити. Виправити. Ученик має спромогу пізнати свої хиби у своїй науці і направити їх (Канюк, 1911, 72) // порівн. пол. naprawić — 1) відремонтувати, полагодити, 2) виправити, покращити; рос. направить — скерувати, спрямувати.
Українська літературна мова на Буковині
-
направити —
НАПРА́ВИТИ див. направля́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
направити —
Направ дах за погоди, то не буде дощ текти в часі негоди. Зроби діло коли на те пора, то й шкоди не буде. Направ діру в мості, поки мала. То обминеш велике лихо малим коштом. В великій дірі може кінь ногу зламати.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
направити —
наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на (до́бру (пра́ведну)) путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка.
Фразеологічний словник української мови
-
направити —
ВИПРАВЛЯ́ТИ (змінювати на краще, робити кращим), ПОПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, ПІДПРАВЛЯ́ТИ (трохи, дещо). — Док.: ви́правити, попра́вити, напра́вити, підпра́вити. Важко виправити становище, хоч, звичайно, людина все може, якщо захоче (М.
Словник синонімів української мови
-
направити —
НАПРА́ВИТИ див. направля́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
направити —
Направити см. направляти.
Словник української мови Грінченка