Великий тлумачний словник сучасної мови

напроситися

напроси́тися

див. напрошуватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. напроситися — напроси́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. напроситися — НАПРОСИ́ТИСЯ див. напро́шуватися.  Словник української мови у 20 томах
  3. напроситися — НАПРО́ШУВАТИСЯ (наполегливо пропонувати кому-небудь своє товариство, свою допомогу і т. ін.), НАПРО́ХУВАТИСЯ рідше; НАВ'Я́ЗУВАТИСЯ розм., НАБИВА́ТИСЯ розм., НАКИДА́ТИСЯ розм. (настирливо, невідчепно). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. напроситися — НАПРОСИ́ТИСЯ див. напро́шуватися.  Словник української мови в 11 томах
  5. напроситися — Напрошуватися, -шуюся, -єшся сов. в. напроситися, -шуся, -сишся, гл. (кого про що). Долго просить кого о чемъ. Тебе я тілько напросився. Федьк.  Словник української мови Грінченка