Великий тлумачний словник сучасної мови

напудрювати

напу́дрювати

-юю, -юєш, недок., напудрити, -рю, -риш, док., перех.

Покривати пудрою що-небудь (про обличчя, волосся). Напудрити обличчя.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. напудрювати — напу́дрювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. напудрювати — НАПУ́ДРЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАПУ́ДРИТИ, рю, риш, док., що. Покривати пудрою що-небудь (про обличчя, волосся). * Образно. Балабушиха так напудрила лице й нарум'янила щоки, що наймички в пекарні почали говорити пошептом: “Що це за кумедія!” (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. напудрювати — НАПУ́ДРЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАПУ́ДРИТИ, рю, риш, док., перех. Покривати пудрою що-небудь (про обличчя, волосся). Напудрити обличчя.  Словник української мови в 11 томах