Значення в інших словниках
-
напутити —
напути́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
напутити —
НАПУТИ́ТИ див. напу́чувати.
Словник української мови у 20 томах
-
напутити —
лука́вий підкуси́в (напути́в, підби́в і т. ін.) кого і без додатка. Хтось зробив хибний, необдуманий або небажаний для когось вчинок. Череваниха .. боялась, щоб лукавий не підкусив паливод на яку пакость (П.
Фразеологічний словник української мови
-
напутити —
II. НАСТАВЛЯ́ТИ кого (давати конкретні поради, настанови, як слід робити, поводитися в тих чи інших випадках), НАСТАНОВЛЯ́ТИ рідше, НАПУ́ЧУВАТИ (НАПУЧА́ТИ), НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ рідко), НАКА́ЗУВАТИ кому (перев. із спол. щоб), НАУЩА́ТИ заст.
Словник синонімів української мови
-
напутити —
НАПУТИ́ТИ див. напу́чувати.
Словник української мови в 11 томах
-
напутити —
Напути́ти см. напучувати.
Словник української мови Грінченка