напівбезробітний

напівбезробі́тний

-а, -е.

Який не завжди має роботу, майже безробітний.

|| у знач. ім. напівбезробітні, -них, мн. (одн. напівбезробітний, -ного, ч.; напівбезробітна, -ної, ж.).

Значення в інших словниках

1. напівбезробітний — напівбезробі́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. напівбезробітний — НАПІВБЕЗРОБІ́ТНИЙ, а, е. Який не завжди має роботу, майже безробітний. Коридорами телекомпаній ходять натовпи своїх безробітних і напівбезробітних телевізійників, які прагнуть ефіру (з газ.); // у знач. ім. напівбезробі́тні, них, мн. (одн.  Словник української мови у 20 томах
3. напівбезробітний — НАПІВБЕЗРОБІ́ТНИЙ, а, е. Який не завжди має роботу, майже безробітний; // у знач. ім. напівбезробі́тні, них, мн. (одн. напівбезробі́тний, ного, ч.; напівбезробі́тна, ної, ж.). Ті, хто не завжди має роботу. У 1921 р. в капіталістичних країнах було 10 млн.  Словник української мови в 11 томах