Великий тлумачний словник сучасної мови

наскаржитися

наска́ржитися

-жуся, -жишся, док., розм.

Звернутися до кого-небудь із скаргами; поскаржитися кому-небудь на когось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. наскаржитися — наска́ржитися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. наскаржитися — НАСКА́РЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., кому, розм. Звернутися до кого-небудь із скаргами; поскаржитися кому-небудь на когось. – Майстер наскаржився батькові, що високі гребінки залишаю (О. Гончар); – Один мешканець нашого дому наскаржився моїй матері, що я зіпсував йому бочку (Л. Смілянський).  Словник української мови у 20 томах
  3. наскаржитися — СКА́РЖИТИСЯ (висловлювати невдоволення з приводу неприємностей, болю, горя, чиєїсь поведінки і т. ін.), НАРІКА́ТИ, РЕ́МСТВУВАТИ, ЖАЛІ́ТИСЯ, БІ́ДКАТИСЯ, ПЛА́КАТИ підсил., СТОГНА́ТИ підсил., ПЛА́КАТИСЯ підсил. розм., СКИ́ГЛИТИ розм., СКІ́МЛИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. наскаржитися — НАСКА́РЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., розм. Звернутися до кого-небудь із скаргами; поскаржитися кому-небудь на когось. — Майстер наскаржився батькові, що високі гребінки залишаю (Гончар, Тронка, 1963, 189)...  Словник української мови в 11 томах