Великий тлумачний словник сучасної мови

насталювання

наста́лювання

-я, с.

Дія за знач. насталювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. насталювання — наста́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. насталювання — НАСТА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. наста́лювати. Насталювання проводять у ваннах з кераміки, кислотостійкого бетону або емалевих із кислотостійким покриттям (з наук. літ.); // Насталена частина чого-небуь. Павло .. узяв сокиру, що з-під лави насталюванням блищала (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
  3. насталювання — НАСТА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. наста́лювати.  Словник української мови в 11 томах
  4. насталювання — Насталювання, -ня с. Насталенье, наварка сталью. Желех. У Марка Вовчка употреблено какъ названіе насталеннаго мѣста инструмента. Павло на ході взяв сокиру, що з під лави насталюванням блищала. МВ. (О. 1862. І. 89).  Словник української мови Грінченка