настирюватися

насти́рюватися

-ююся, -юєшся, недок., настиритися, -рюся, -ришся, док., розм.

Ставати неприємним, противним (через одноманітність, утомливу повторюваність і т. ін.); набридати, надокучати.

Значення в інших словниках

1. настирюватися — насти́рюватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. настирюватися — див. чіплятися  Словник синонімів Вусика
3. настирюватися — НАСТИ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАСТИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Ставати неприємним, противним (перев. через надокучливість); набридати, надокучати. – Так уже настирилась мені, що вже й не знаю, як од тебе одчепитися, – сказала Кайдашиха (І.  Словник української мови у 20 томах
4. настирюватися — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
5. настирюватися — НАСТИ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАСТИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Ставати неприємним, противним (через одноманітність, утомлюючу повторюваність і т. ін.); набридати, надокучати.  Словник української мови в 11 томах
6. настирюватися — Настирюватися, -рююся, -єшся сов. в. настиритися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать. надоѣсть, опротивѣть кому своей навязчивостью. Так уже настирилась мені, що вже не знаю, як од тебе одчепитись. Левиц. І. К. С. 60. Старшина настирився людім, крий Боже!...  Словник української мови Грінченка