настренчений настре́нчений -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до настренчити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках настренчений — настре́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови настренчений — НАСТРЕ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до настре́нчити. Словник української мови у 20 томах настренчений — Настре́нчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)