настренчуваний

настре́нчуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до настренчувати.

Значення в інших словниках

1. настренчуваний — настре́нчуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. настренчуваний — НАСТРЕ́НЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до настре́нчувати.  Словник української мови у 20 томах