настрижений

настри́жений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до настригти.

|| настрижено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. настрижений — настри́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. настрижений — НАСТРИ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до настри́гти. Настрижена ножицями трава.  Словник української мови у 20 томах
3. настрижений — НАСТРИ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до настри́гти.  Словник української мови в 11 томах