Великий тлумачний словник сучасної мови

наструнчити

настру́нчити

див. наструнчувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. наструнчити — настру́нчити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. наструнчити — НАСТРУ́НЧИТИ див. настру́нчувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. наструнчити — НАСТРО́ЮВАТИ (музичний інструмент), СТРО́ЇТИ рідше, НАЛАШТО́ВУВАТИ, НАЛА́ГОДЖУВАТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, НАСТРУ́НЧУВАТИ розм. рідше (струнні інструменти). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. наструнчити — НАСТРУ́НЧИТИ див. настру́нчувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. наструнчити — Наструнчити см. наструнчувати.  Словник української мови Грінченка