наступальний

наступа́льний

-а, -е.

Стос. до наступу; який має характер наступу.

|| Який служить для наступу. Наступальна зброя.

Значення в інших словниках

1. наступальний — наступа́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. наступальний — НАСТУПА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до наступу; який має характер наступу. Табір запорожців, як бойовий порядок, дозволяв швидко переходити від наступального бою до оборонного і навпаки (з газ.); Суддя повела обережну, але наступальну розмову (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. наступальний — НАСТУПА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до наступу; який має характер наступу. Страйки 1912 року мають характер наступальний, а не оборонний (Ленін, 23, 1972, 192); Бойову наступальну пропаганду проти релігійних пережитків ведуть лектори-атеїсти (Ком. Укр.  Словник української мови в 11 томах