насупроти

насу́проти

рідко насупротив, присл., розм.

1》 Прямо перед ким-, чим-небудь; на протилежному боці.

|| у знач. прийм., з род. в. Уживається для вираження розміщення кого-, чого-небудь перед ким-, чим-небудь; на протилежному боці від когось, чогось.

2》 Всупереч, наперекір кому-, чому-небудь.

3》 Те саме, що назустріч.

Значення в інших словниках

1. насупроти — насу́проти́ прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. насупроти — НАСУ́ПРОТИ́, рідко НАСУ́ПРОТИ́В, розм. 1. присл. Прямо перед ким-, чим-небудь; на протилежному боці. Захід сонця зайнявся полум'ям і насупроти обдав ярким світом гребінь гори з могилами (О.  Словник української мови у 20 томах
3. насупроти — насупроти навпроти (ст): Проф. Білецький тоді заявив, що може мене прийняти до бурси Педагогічного товариства. Та бурса була в будинку якраз насупроти гімназії (Богачевський)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. насупроти — НАЗУ́СТРІЧ (у напрямку, протилежному тому, в якому хто-, що-небудь рухається, наближається), НА́ВСТРІЧ розм., НАСТРІ́ЧУ розм. рідше, НАСУ́ПРОТИ́ розм. рідше. Жодна підвода не йшла назустріч, на схід (О. Гончар); Вона.. йшла до нього.  Словник синонімів української мови
5. насупроти — НАСУ́ПРОТИ́, рідко НАСУ́ПРОТИ́В, присл., розм. 1. Прямо перед ким-, чим-небудь; на протилежному боці. Захід сонця зайнявся полум’ям і насупроти обдав ярким світом гребінь гори з могилами (Стор.  Словник української мови в 11 томах