Значення в інших словниках
-
натр —
натр іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
натр —
НАТР – НАТРІЙ Натр, -у. Гідрат окису натрію. Натрій, -ю, ор. -єм. Сріблясто-білий м’який метал, що швидко окислюється на повітрі.
Літературне слововживання
-
натр —
НАТР, у, ч., заст. Назва окису натрію. В неї просто від жари болить голова, але вона все сторонніх причин шукала і .. напилася касторки і саліцилового натру (Леся Українка); При нагріванні їдкого натру з жирами утворюються мила (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
натр —
Гідрат окису натрію (NaOH), каустична сода; гігроскопічна, безбарвна кристалічна непрозора речовина; руйнує різні органічні матеріали, що стикаються з нею (зокрема, шкіру людини). Застосовують в хімічній, нафтовій, текстильній, паперовій, миловарній промисловості тощо. Інша назва – натр їдкий.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
натр —
Натр, -ру = на́трій
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
натр —
НАТР, у, ч., заст. Назва окису натрію. Кухонна сіль служить сировиною для виробництва хлору, соляної кислоти, їдкого натру і соди (Заг. хімія, 1955, 289); В неї просто від жари болить голова, але вона все сторонніх причин шукала і.. напилася касторки і саліцилового натру (Л. Укр., V, 1956, 193).
Словник української мови в 11 томах