натура
нату́ра
-и, ж.
1》 тільки одн., заст.Природа.
2》 Те, що реально існує; дійсність.
У (в) натурі — у справжньому вигляді, в дійсності.
3》 Сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини і які проявляються в її діях, поведінці; вдача, характер. Овеча натура. Вразлива натура.
4》 тільки одн. Товари, продукти і т. ін. як платіжний засіб замість грошей.
5》 Живі істоти, предмети і явища як безпосередній об'єкт зображення.
|| Людина, яка позує перед художником.
Великий тлумачний словник сучасної української мови