нахаркати

наха́ркати

-аю, -аєш, док., розм.

Харкаючи, наплювати.

Значення в інших словниках

1. нахаркати — наха́ркати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. нахаркати — НАХА́РКАТИ, аю, аєш, док., розм. Харкаючи, наплювати. Як уставили [люди] шість відер води рядком перед Стрибогом, то він нахаркав у ту воду (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах
3. нахаркати — НАХА́РКАТИ, аю, аєш, док., розм. Харкаючи, наплювати. Як уставили [люди] шість відер води рядком перед Стрибогом, то він нахаркав у ту воду (Март., Тв., 1954, 138).  Словник української мови в 11 томах
4. нахаркати — Нахаркати, -каю, -єш гл. Нахаркать, наплевать. Драг. 1.  Словник української мови Грінченка