Великий тлумачний словник сучасної мови

начавлювати

нача́влювати

-юю, -юєш, недок., начавити, -авлю, -авиш; мн. начавлять; док., перех.

Видушувати яку-небудь кількість рідини з чогось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. начавлювати — нача́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. начавлювати — НАЧА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧАВИ́ТИ, влю́, виш; мн. нача́влять; док., чого. Видушувати яку-небудь кількість рідини з чогось.  Словник української мови у 20 томах
  3. начавлювати — НАЧА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧАВИ́ТИ, влю́, виш; мн. нача́влять; док., перех. Видушувати яку-небудь кількість рідини з чогось.  Словник української мови в 11 томах