начеплений

наче́плений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до начепити.

|| начеплено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. начеплений — наче́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. начеплений — НАЧЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до начепи́ти. Їх [грона винограду] стережуть від лихого ока та всяких пригод начеплені на кілки овечі, коров'ячі та кінські черепи (М. Коцюбинський); // наче́плено, безос. пред. На шапці в Петьки начеплено навскоси червону стрічку (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
3. начеплений — НАЧЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до начепи́ти. Їх [грона винограду] стережуть від лихого ока та всяких пригод начеплені на кілки овечі, коров’ячі та кінські черепи (Коцюб., І, 1955, 278); // наче́плено, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах