наїтивізм

наїтиві́зм

-у, ч.

Вчення про містико-релігійний характер пізнання, згідно з яким істина розкривається не раціонально-логічним шляхом, а раптово, без підготовки, через миттєве натхнення чи за допомогою думки, підказаної людині у вигляді божественного одкровення.