Значення в інших словниках
-
неборака —
небора́ка іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
неборака —
Бідолаха, нетяга, сердега, сіромаха, сірома, як ім. нещасливий, безталанний, р. нещасливець.
Словник синонімів Караванського
-
неборака —
див. бідолаха; нещасливий
Словник синонімів Вусика
-
неборака —
НЕБОРА́КА, и, ч. Те саме, що небора́к. Удалось колись вороні піймати рака, – та й возилась цілий рік з ним, неборака (приказка); Лежить собі неборака, Думає, гадає, Як то будем мандрувати... І тихо дрімає... (Т.
Словник української мови у 20 томах
-
неборака —
НЕЩА́СНИЙ у знач. ім. (той, хто зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.), НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ, НЕЩА́СНИК розм., БЕЗТАЛА́ННИК, БІДОЛА́ШНИЙ розм., БІДОЛА́ХА розм., БІДНЯ́ГА розм., БІДА́К розм. рідше, СЕРДЕ́ШНИЙ розм., СЕРДЕ́ГА розм.
Словник синонімів української мови
-
неборака —
Небора́к, -ка, -кові і небора́ка, -ки, -ці; -ра́ки, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
неборака —
НЕБОРА́КА, и, ч. Те саме, що небора́к. Удалось колись вороні піймати рака, — та й возилась цілий рік З ним, неборака (Укр.. присл.., 1955, 236); О люди! люди небораки! Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? (Шевч.
Словник української мови в 11 томах