небритий

небри́тий

-а, -е.

З зарослою бородою.

|| Якого не побрили.

Значення в інших словниках

1. небритий — небри́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. небритий — НЕБРИ́ТИЙ, а, е. Який не поголився; неголений, зарослий. – Піди скажи йому: Небритого такого не прийму... Пристойність у нас на першім місці! (Я. Головацький); – Жалієте для свого начальника бритви? Хочете, щоб він небритий ходив? (А.  Словник української мови у 20 томах
3. небритий — НЕБРИ́ТИЙ, а, е. З зарослою бородою. — Піди скажи йому: Небритого такого не прийму… (Годов., Заяча математ., 1961, 17); // Якого не побрили. Заріст на небритих щоках робить його зовсім старцем (Вільде, На порозі, 1955, 203).  Словник української мови в 11 томах