невибагливий

невиба́гливий

-а, -е.

1》 без додатка, до чого, на що, в чому. Який задовольняється найнеобхіднішим; з надто скромними вимогами до чого-небудь.

|| Який не потребує, не вимагає особливих умов.

|| Який свідчить про чиїсь надто скромні вимоги до чого-небудь.

2》 рідко. Те саме, що невигадливий 2).

Значення в інших словниках

1. невибагливий — невиба́гливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невибагливий — (без зайвих вимог) невимогливий, без претенсій; (без химер) невередливий, непримхливий, неперебірливий; (одяг) скромний, невйшуканий, простий.  Словник синонімів Караванського
3. невибагливий — див. скромний  Словник синонімів Вусика
4. невибагливий — НЕВИБА́ГЛИВИЙ, а, е. 1. до чого, на що, в чому і без дод. Який задовольняється найнеобхіднішим і має надто скромні вимоги до чого-небудь. Він був дуже невибагливим і дбав, головним чином, лише про те, щоб йому не заважали (В.  Словник української мови у 20 томах
5. невибагливий — НЕВИБА́ГЛИВИЙ (який задовольняється найнеобхіднішим щодо життєвих вигод, умов існування); НЕВИМО́ГЛИВИЙ (без надмірних вимог); НЕВЕРЕДЛИ́ВИЙ, НЕПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, НЕПРИМХЛИ́ВИЙ (який задовольняється тим, що в нього є або що йому пропонують)...  Словник синонімів української мови
6. невибагливий — НЕВИБА́ГЛИВИЙ, а, е. 1. без додатка, до чого, на що, в чому. Який задовольняється найнеобхіднішим; з надто скромними вимогами до чого-небудь. Він був дуже невибагливим і дбав, головним чином, лише про те, щоб йому не заважали (Коз.  Словник української мови в 11 томах